Кожної весни наша школа випускає такий юних, але вже таких дорослих хлопчиків і дівчаток. Кожної осені вона приймає у свої обійми тих, хто лиш декілька років тому навчився ходити, а вже зараз тягне свої маленькі пальчики до зошиток і підручників. Про це ми звикли говорити лише на перший та останній дзвоники і на День вчителя. Вибачте нас, за те, що так рідко згадуємо, що головні знання про життя, вклали в наші голови саме Ви. Чесно кажучи, і ми, і ви розуміємо, що далеко не все, що ми вчимо на уроках хімії чи геометрії, літератури чи історії, допомагає нам у житті. Тим не менш, саме Ви заклали в наш фундамент аксіоми взаєморозуміння та взаємодопомоги, довели теореми вирішення життєвих проблем, пояснили основні сюжети стосунків з кульмінаціями в побудуванні сім"ї, влаштуванні кар"єри, збереженні дружби.